Головна
  робота
  оголошення
  форум
Міська влада
Військово-морський флот
Райони міста
Мапа міста
Міські служби
Каталог сайтів
 Візитівка міста
 Історія міста
 Символіка міста
 Ресурси і можливості
  міста
 Фотогалерея
 Міська громада
 Засоби масової інформації
 Громадські організації
 Політичні партії
 Економіка міста
 Основні галузі економіки
 Підприємства міста
 Банки
 Страхові компанії
 Міжнародні зв’язки
 Транспорт
 Залізничний
 Авіа
 Автобусний
 Морський

Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
  Міські новини  
 
 27.04.2012 15:30
Сітки розплутано

Апеляційний суд м. Севастополя залишив без змін рішення Ленінського районного суду щодо турецького громадянина, який займався економічним шпигунством на території України.

Сьогодні ні для кого не є таємницею, що турецькі рибаки виловлюють в українських територіальних водах біоресурси, вартість яких — мільйони гривень. Наше місто хоч і є курортним, але, враховуючи близькість державного кордону та прогресуючі процеси криміналізації, тут є що і кому шпигувати. Щорічно українські прикордонники вилучають і знищують кілометри рибальських сіток, затримують і видворяють десятки порушників прикордонного режиму.

Але, незважаючи на протидію і жорсткий контроль з боку Державної прикордонної служби України, браконьєрський вилов риби набув величезних масштабів і має добре організований характер. Зухвала спроба налагодити злочинні зв’язки з метою забезпечення сприятливих умов турецьким шхунам для вилову риби контрабандним шляхом відбулася в Севастополі.

А от як все починалося. В один із січневих днів громадянин Туреччини Деніз Йилдиз, перебуваючи в одному із севастопольських барів, насолоджувався запашною кавою в компанії свого нового знайомого Н. Мініна — військовослужбовця морської охорони Державної прикордонної служби України.

Мета заздалегідь запланованої зустрічі — встановлення довгострокового взаємовигідного контакту з військовою службовою особою для подальшого отримання достовірної інформації про час виходу кораблів і катерів морської охорони Державної прикордонної служби на охорону державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, про райони їхнього патрулювання і час повернення назад в базу.

Український прикордонник ідеально підходив для злочинних планів турка. Усну домовленість іноземець тут же за столом підкріпив хабарем у сумі 1000 доларів США. При цьому недвозначно зауважив своєму “подільнику”, що сума винагороди буде набагато більшою, якщо всі його умови будуть неухильно виконуватися і розроблена ним схема запрацює без збоїв.

Деніз Йилдиз поводився самовпевнено і зовсім не церемонився у виборі засобів, бо був упевнений, що вся система інспекцій, які контролюють рибний промисел у Чорному морі, наскрізь пронизана корупцією. “Та й навіщо потрібні якісь складні ігри в Україні, де будь-хто купиться на магічний шелест “зелених”, — розмірковував махінатор.

Днів через п’ять все в тому ж затишному барі відбулася чергова ділова зустріч обох зацікавлених осіб, в ході якої турок передав українському військовослужбовцю вже 2000 доларів США. Трохи пізніше відбулася ще одна зустріч. Цього разу Деніз Йилдиз щедро видав своєму “покровителю” Н. Мініну чергову частину грошової винагороди — 1800 доларів США.

Суми хабарів стрімко росли, як, втім, і апетити замовника. Тепер заморський гість на всі сто був упевнений, що українські прикордонники будуть не тільки надійно “кришувати” турецьку рибну мафію, але й активно брати участь в її структурах. Своїм він по телефону повідомив, що “дав на лапу”, спроба вступити у змову з представником влади вдалася, і справа йде як по маслу.

Таких “плідних” зустрічей було всього п’ять, а сума грошової винагороди, переданої “згідливому” українському прикордоннику, зросла до значної цифри і нараховувала тисячі доларів США! Турок не скупився — справно платив не тільки за цінні відомості, а й за карти із секретними позначеннями виключної економічної зони України і дані про час і місце виходу для несення служби прикордонних суден України. Отримавши певні гарантії, він радо потирав руки і збирав данину зі своїх співвітчизників, які привільно промишляли в Чорному морі.

Як виявилося, кожна турецька шхуна, отримуючи від свого співвітчизника-координатора Деніза Йилдиза інформацію про пункти патрулювання українських прикордонних кораблів, справно виплачувала йому 10 000 доларів США. А коли один з таких кораблів-порушників було затримано в Чорному морі українськими прикордонниками, його капітан дуже здивувався, що надійна “криша”, за яку він відстібав тисячі доларів Денізу Йилдизу, не спрацювала.

Поживитися в чужих територіальних водах і туго набити гаманці — така мета тих, хто розробляє подібні злочинні схеми. І все це — під прапором “чесного” бізнесу. Але, слава Богу, заморський “герой” не знайшов в Україні застосування своєму кримінальному таланту. Турка підвела зайва самовпевненість.

Своїми злочинними діями, пов’язаними зі збором секретної інформації, Деніз Йилдиз не давав можливості морським частинам ДПСУ в повному обсязі охороняти державний кордон.

Насправді його “контактний” знайомий виявився пильною і непідкупною людиною, одним з тих багатьох українських офіцерів, хто працює за дорученою справою, хто служить Батьківщині. Виявивши холоднокровність, чесність і принциповість, усвідомивши протиправний характер дій іноземця, український прикордонник одразу після першої зустрічі попрямував у військову контррозвідку СБУ, де докладно розповів про злочинні плани і домагання громадянина Туреччини Деніза Йилдиза, а також добровільно віддав отримані ним американські долари.
Взаємодіючи між собою, українські контррозвідники і прикордонники підігравали злочинцю, доводили до нього дезінформацію. Завдяки вмілому лавірованню контррозвідників вдалося затримати три браконьєрські турецькі шхуни. Остання, п’ята, зустріч виявилася фатальною для кримінального бізнесмена.

В цей день громадянина Туреччини Деніза Йилдиза було затримано співробітниками військової контррозвідки і військової прокуратури ВМС України. Під час затримання приголомшений турок ніякого опору не чинив.

Підсудний Деніз Йилдиз винним себе в пред’явленому обвинуваченні не визнав.

Він категорично заперечував дачу хабарів українському прикордоннику за інформацію про час виходу кораблів і катерів Севастопольського загону морської охорони прикордонної служби України, зв’язок з турецькими риболовецькими суднами і свою роль як координатора браконьєрського промислу в українських територіальних водах. Зі свідчень Деніза Йилдиза випливало, що на території України він займався цілком мирним бізнесом — виробництвом морозива, а український військовослужбовець Н. Мінін сам запропонував йому свої послуги за певну грошову винагороду. Безглуздим виглядала і заява затриманого про те, що він не знав, що громадянин Мінін є службовою особою, оскільки суть прохань, звернених до Мініна, полягала в отриманні інформації конфіденційного характеру, якою може володіти виключно службова особа. Крім того, як випливає з обставин кримінальної справи, Деніз Йил¬диз усвідомлював протиправність своїх дій, що підтверджується умовами та обставинами передачі грошових коштів — під столом у загорнутому вигляді, без озвучування конкретних цифр грошових винагород.

Що стосується карти Чорного моря з районами несення служби прикордонних кораблів, то він нібито попросив її для свого знайомого з Туреччини.

Незважаючи на спроби активного перешкоджання у встановленні істини у справі, суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що всі докази є об’єктивними та послідовними. Апеляційним судом м. Севастополя винесено остаточне покарання засудженому Денізу Йилдизу у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Сітки розплутано, злочинець дістав по заслугах. Але мова — не тільки про суворість, а про невідворотність покарання за скоєний злочин, адже саме від виконання цього головного принципу українського правосуддя безпосередньо залежить і зниження кількості злочинів. Шахрайський промисел, що грабує державу і губить природу, можна і потрібно зупинити.

Саме це і довели українські прикордонники, правоохоронні органи Севастополя, вступивши в боротьбу з цим “рибним мафіозі”.

Замість післямови. Враховуючи, що злочинний промисел часто оцінюється сотнями тонн морепродуктів, на відновлення яких потрібен тривалий час і великі матеріальні витрати, необхідно встановити санкції, відповідно до яких такі злочини були б віднесені до категорії важких. Тільки так можна буде покласти край браконьєрській вакханалії в Чорному морі.

Поки ж, за інформацією заступника директора Інституту біології південних морів НАНУ з наукової роботи Олександра Болтачова, серед країн Причорномор’я немає ніяких домовленостей, які б регулювали регіональну експлуатацію рибних ресурсів. За часів Радянського Союзу цих домовленостей не було, але до нас боялися поткнутися. Нині ж турецькі браконьєри не рахуються з нашою економічною зоною. Це завдає нашим рибним запасам великої шкоди.

На сьогодні більше 600 000 тонн на рік чорноморського вилову припадає на Туреччину. Вилов же України протягом останніх 10 років не перевищує 40 000 тонн на рік.

Якщо українські судна ловлять в основному кільку, хамсу і тюльку, то турецькі рибаки, не боячись попастися українським прикордонникам, полюють на камбалу, яка в Стамбулі — по 25 доларів за кілограм. Ось чому турецьким рибалкам невигідно втрачати дешеву нелегальну здобич з українських вод. До того ж, браконьєрський бізнес в Туреччині часто зрощений з місцевою мафією. А мафія, як відомо, так просто не розлучається з мільйонними прибутками.

Всі прізвища в цій публікації змінені з етичних міркувань.

За матеріалами fleet.sebastopol.ua


 
     
  Соціальна
  сфера
Культура
Освіта та наука
Охорона здоров’я
  Туризм та
  відпочинок
Санаторії
Будинки відпочинку
Готелі
Екскурсії
Музеї
Храми
  Сервіс та
  дозвілля
Ресторани та казино
Театри
Кінотеатри
Інтернет-клуби
Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют




 
© Інститут Трансформації Суспільства 2005-2017.
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.sevastopol.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел.: (096) 521 0508, (050) 867 5802, (093) 328 6985, e-mail: editor@osp.com.ua
 
TyTa
www.sevastopol.osp-ua.info